Святий Миколай в гості завітай

Виховний захід «Святий Миколай в гості завітай»

На сцені інтер’єр селянської хати: стіл, лава, ікона Святого Миколая, вишиті рушники.

Діти одягнені в український одяг та відповідно до ролі, яку грають.

Вчитель

У житті людина робить добрі і не зовсім добрі, погані і просто жахливі. Доброта – це один із виявів, порохів людської душі, те що відрізняє людину від звіра. Адже тільки людина здатна мислити, співчувати, мріяти.

«Добре» , засвідчуємо ми, коли нам приємно, радісно і затишно.

«Добре», кажуть наші батьки, друзі чи знайомі, коли ми зробили щось хороше і корисне іншим людям.

В основі всіх наших добрих почуттів, слів і вчинків лежить поняття добра. А щоб добра у світі стало більше, нам самим потрібно бути добрими – говорити хороші слова, добре ставитися до інших, робити добрі справи. Людина, яка робить добро, є такою щасливою, як і та, кому вона його зробила. Тому добро завжди пов'язане з такими чеснотами, як чуйність, милосердя, доброчинність, щирість, справедливість. На добро, зроблене для вас іншими, треба відповідати також добром бо найвища наука життя – мудрість, а найвища мудрість – бути добрим. Доброта і чуйність, співпереживання і щиросердність, уміння розуміти чужий біль, вчасно підтримати у важку хвилину – це повинно бути у характері кожної людини.

Учень

Не говори про доброту,

Коли ти нею сам не сяєш,

Коли у радощах витаєш,

Забувши про чужу біду.

Бо доброта не тільки те,

Що обіймає тепле слово.

В цім почутті така основа,

Яка з глибин душі росте.

Коли її не маєш ти,

То раниш людяне в людині,

Немає вищої святині,

Ніж чисте сяйво доброти.

Є поміж вас багаті й бідні;

Кому що треба, доля не пита,

Та є дві речі всім нам необхідні:

У світі – мир, у душах – доброта!

Вчитель

Не випадково, про доброту людську, про милосердя, про необхідність допомагати бідним, слабким і знедоленим ми говоримо саме сьогодні. Адже сьогодні День св. Миколая, який є символом доброти і милосердя.

Щороку приходить він у кожну родину з миром і дарунками. Для дітей стає чарівною казкою, коли невідомо як з'являється вночі і кладе під подушку, або у черевичок такі бажані гостинці.

Пісня « Доброта Миколая»

Учень

«Мандрує по снігу Святий Миколай»

Як затанцюють за вікном сніжинки

І білим килимом укриють край.

То знак, що для Івася і Галинки

Святий прибуде з неба Миколай!

З ним ангели, мов голуб'яток зграя,

І кожен з зіркою на ясному чолі,

А у санках Святого Миколая

Пакуночки великі і малі.

2. Всі чекають Миколая,

Всі на світі – кожен край,

Та не кожен, мабуть знає,

Хто ж то – добрий Миколай.

3. Жив колись давно на світі

Десь у Азії юнак…

Роздавав дарунки дітям

Той багатий одинак.

. Бідним дітям у потребі

Дарувати він любив,

Аж Господь Вседобрий в небі

Миколая полюбив.

5. Став єпископом всезнанням

Миколай і чемно жив,

Особливої пошани

Він у Бога заслужив.

6. Запитав Господь : « Що хочеш

За свої заслуги ти?»

« Хочу, Господи, я хочу

Раз у рік на землю йти.

Завітати в кожну хату,

Всіх вітати знов і знов,

Чемним дітям роздавати

Подарунки за любов».

7. І отак щоразу, діти,

Вам щороку Бог дає:

Миколай мандрує світом –

Подарунки роздає!

8. Він за них не хоче плати,

Лиш, - як то велить Господь, -

Батька, матір шанувати,

Рідний наш народ!

9. Ми зібралися у школі

В нашім гарнім добрім колі

В нашій радісній родині

Бо велике свято нині.

10. У грудні, в гарну тиху ніч

Зорі, як мільйони свіч,

Що світять вниз, на рідний край,

Де ходить Святий Миколай.

11. Коли Святий Микола

З небес на землю йде,

То кожний дім і школа,

Мов вулик бджіл гуде.

12. В Канаді сніг, морозна лють

А на Флориді сонце сяє.

Та тут і там малята ждуть

Святого гостя, Миколая.

Пісня « Прохання до Миколая»

Сценка

Батько: Холодно надворі. Намело багатоснігу. Самецієї ночі святий Миколай опускається на срібній вервечці з неба на землю. Сивобородий, у довгій золотистій накидці, заходить він до кожно їхати і розкладає дітям під подушки свої пречудові гостинці. Правда, неслухняним дітям святий Миколай дає хібащо гарного прутика.

Маруся: Мамо, а в нашій хаті також сьогодні свято буде?

Мати: Накінець-то, діти милі, Ви діждались тої хвилі, Що з небесного престола Зійде пресвятий Микола. Темна нічка за шибками, Сніг біленький мерехтить, Небеса блистять зірками, Десь дзвіночок гомонить. Миколай вже поспішає, А з ним ангели малі, В кожну хату він загляне, Бо дарунків хочуть всі. Тато: А щоб від Миколая подарунки отримати, треба гарно вчитися в школі, не лінуватися ніколи, все у хаті допомагати, що лише вам скаже мати.

Доня: А скажи нам, мамо мила, Де той пресвятий Микола Тих дарунків дістає, Що так щиро роздає?

Мати: В небі є така скарбниця, Там дарунків – без кінця. Святий Микола їх бере І на землю всі несе.

Тато: Та не лише святий Микола Сходить з небесного престола, З ним і ангели бувають, Що святому помагають. А іще таке буває, Що у слід за Миколаєм З пекла антипков тече, Всім неробам, пустунам, Злодіям і брехунам Він вилами погрожує Та ще й пеклом лякає. Петрик: А скажи, матусю люба, Він страшний дуже?

Мати: А ви не бійтеся, він до нас не завітає, бо ви діточки чемні, слухняні, допомагаєте своїй мамі(гладить по голові)

Тато: Тихо, діточки мої, щось там чути у дворі. Мати (визирає у вікно): Хтось там дзвонить і тупоче, Мабуть, до хати зайти хоче. Підемо подивимось.(бере теплу хустку і виходять).

Петрик: Цікаво, а що мен іМиколай принесе?

Маруся (хапається за голову). Ой, у нас ще не прибрано в хаті! Як же ми Миколая будемо стрічати? (Порається в хаті й поправляє ряднину, беревіник і підмітає). А ти, Петрику, принеси образ святого Миколая.

Петрик: Ну, цевже не моя робота, мені пора вже спати, щоб скоріше завтра встати.

Маруся: А дарунків хочеш ти? Від антипка різки жди! (Петрик приносить образ святого Миколая і вони вдвох чіпляють його на стіні).

Маруся: Як би я хотіла дістати від святого Миколая червоні чобітки, теплі рукавички.

Петрик: А я – гарну іграшку, солодощів багато.

Маруся: (бере Петрика за руку). Петрику, щоби вислухав нас святий Миколай, то і сьогодні треба щиро помолитися (вклякають перед образом, моляться). Святий отче Миколаю, Щиро ми тебе благаєм, Сповни нині наші просьби, Що на думці ми їхмаєм. Звели дітям дарунки подати. В надії будем Тебе чекати. Маруся: А тепер пора спати. На добраніч.

Петрик: Цілуніч буду чекати…

Ведучий Нічка тиха, таємнича, Повна дива і чудес. До дітвори прийде в гості Довгожданий гість з небес. Буде радість, буде втіха, Бо ж усякий пам’ятай: За дітей цієї ночі Не забудеМиколай!

У ніч грудневу місяць світить, Чарівні мрії, сни. Тихо всюди, сплять всі діти. Вже заснули всі. Біля ліжка ангел Божий, Хоронитель ангел жде. Він тихенько вчинить двері І дарунки покладе.

Але, щоце? (Хтось тупотить, поспішає. На сцену вибігає чорт). Чорт: Привіт, дзеньдобрий, гутентаг! (Кланяється). Вітаю вас на різний смак. Мене звуть антипком, До вас примчав я аж із пекла.

А хтоживе у ційоселі? Люди злі, а чивеселі? Чув я, що у вас є дітки І що вони чинять збитки.

Де вони тут поховались? Чом зі мною не вітались? Я їм різку приволік, Для нечемних — добрий лік.

(В кінці залу задзвонил идзвони). О, це вже ангели сходять з неба, Десь би тут сховатись треба. (Шукає, де б сховатись, ховається за завісою. По залу йдутьдівчата-ангели, в руках – дзвони, якідзвонять і виходять на сцену)

1-й ангел: Де з молока тече дорога, Де безліч зір, де царство Бога, Я звідти йду і вість веселу Несу у вашу я оселю.

2-й ангел

Вітаю вас, милі люди, При вашій родині. Нехай добро з вами буде, І щастяві днині. Нехай смуток ваш і горе Спливуть за водою, І утопить їх хай море Зі слізьми і бідою.

1-й ангел: Тихо, діти! Хтось тут є. треба подивитись. (Ангел шукає когось на сцені, знайшовши, тягне за хвоста чортика на сцену). Чортик (плаче) Ой-ой-ой! Болить. 1-й ангел: Ось цей боягуз. Бачите як сховався! Чортик: І зовсім я не боягуз! До цих нечемних дітей Я із самого пекла примчався. Прутики вербові я приніс. (Показує в’язку). І кожен з прутиків придається Отим лінивим, що не вчаться! (Бігає по сцені, розмахує в’язкою прутиків). 1-й ангел:(підходить до нього). Геть, антипко, то дарма, Лінюхів у нас нема. Правда, діти, що нема? Діти: Нема! Чортик: Хай ці прутики придбає, Хто батькам не помагає. 2-й ангел: Геть, антипко, то дарма – Неслухняних в нас нема. Правда, діти, що нема? Діти: Нема! Ангели і діти: Геть, антипко! (Проганяють, він втікає).

2-й ангел

Мир несу я вам в оселі, Щирість, правду, згоду, Щоб завжди були веселі Діти в вашім роді. Щоб серця в вас не черствіли, Не були байдужі, Щоб ви інших розуміли В голоді і стужі.

Щоби неправда в домі вашім І не ночувала, Щоб лиш правда в серці вашім Завжди панувала.

Учень

Миколай вас всіх чудово знає.

Рахом з вами порадіє,

Подарує вам надію.

Миколай з небес весь час

Бачить кожного із вас.

Молитва до Святого Миколая.

Святий, небесний,

Отче Миколою,

До тебе діти

Нині прибігають

І просять щиро:

- Нас Ти не забудь,

І в ніч чудес

З дарунками прибудь,

Хай повні ласк

Долоні чудотворні

Усіх сиріт

Опущених пригорнуть.

Всім тим, які

Без мами і без тата,

Зішли найбільше

Ласк і благодатей.

Про тяжко хворих,

Отче, пам'ятай,

І хворим силу

І здоров'я дай,

А тим, щодесь

Караються в неволі,

Потіху дай

І полегши недолю.

А ми за себе

Просим небагато,

Дай щастя мамі,

хай радіє й тато,

І бабця й дідо,

Родина й країна!

Пісня

Вчитель

Хочеться, щоб сьогоднішня наша зустріч, на­ша розмова залишила слід у вашому серці. Ви, діти, навчіться у своїх батьків робити добро, адже нема на світі людини, яка хоч би раз в житті не зробила доброї справи. А ви дорослі будьте прикладом у здійсненні добрих справ. Нехай молитва полине до Бога, бо він дарує усім нам добро, щастя, радість.